Потерпілі на виробництві можуть повноцінно користуватись соціальними послугами та послугами медичного догляду

Для забезпечення права потерпілих від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на соціальні послуги з догляду і медичні послуги в межах Програми медичних гарантій, 28 квітня Уряд ухвалив Постанову за №438 – «Деякі питання організації забезпечення соціальними послугами з догляду та медичними послугами потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують», розроблену Міністерством соціальної політики.

Постанова визначає механізм надання даних послуг, а також взаємодію Пенсійного фонду України (як установи, відповідальної за виконання функцій соціального захисту осіб, застрахованих за загальнообовʼязковим державним соціальним страхуванням) та територіальної громади, в якій перебувають потерпілі на виробництві.

До 1 січня 2023 року потерпілі на виробництві отримували соціальні послуги і спеціальний медичний догляд, в грошовому еквіваленті. Відповідно до нової редакції Закону №1105 (“Про загальнообовʼязкове державне соціальне страхування”), право громадян на соціальні послуги та всі страхові виплати збережено повною мірою, натомість змінився механізм реалізації цього права.

Зазначені послуги мають надаватися саме як послуги, через інфраструктуру, яка є в державі, а держава оплачує їх надання надавачам.

Прийнята постанова Кабінету Міністрів України визначає, що:

потерпілим на виробництві, відповідно до індивідуальних потреб, надаються соціальні послуги «догляду вдома» (повністю покриває послугу стороннього догляду та послугу побутового обслуговування, які раніше оплачувались Фондом соціального страхування) та медичні послуги, зокрема послуга мобільної паліативної допомоги (покриває спеціальний медичний догляд);.

за потреби, потерпілим на виробництві можуть надаватися не тільки ці, а й будь-які інші необхідні медичні послуги;

соціальні послуги можуть надаватися такими надавачами:

юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, які є надавачами соціальних послуг та яких внесено до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

фізичними особами, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі;

членом сім’ї потерпілого або іншою особою, якщо потерпілий є особою з інвалідністю I групи або особою, яка не здатна до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду.

передбачено можливість для потерпілого і його родини обрати на власний розсуд: доглядати рідного самим (з відповідною оплатою послуги), чи держава оплатить роботу професійного надавача послуги. Тоді члени родини зможуть продовжити свою економічну активність.

Також постановою передбачена можливість компенсації потерпілим, які є особами з інвалідністю I групи або особами, які не здатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду вартості доглядів, що фактично надавались їхніми членами сім’ї, або іншими особами у січні – квітні цього року в розмірі половини мінімальної заробітної плати за кожен місяць.

Для того, щоб отримати соціальні послуги, потерпілим не потрібно нікуди звертатись.

Усі потерпілі, які потребують догляду, перебувають на обліку в Пенсійному фонді України. За допомогою інформаційної взаємодії, інформація про них надійде до органу місцевого самоврядування за місцем перебування потерпілого.

У свою чергу, місцева громада направить до потерпілого соціального працівника, який допоможе укласти договір з надавачем послуг, допоможе налагодити взаємодію із закладами охорони здоров’я, роз’яснить та допоможе у розв’язанні інших організаційних питань щодо догляду потерпілому.

Таким чином, прийняте рішення:

визначає механізм реалізації права потерпілих від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на соціальні послуги з догляду і медичні послуги в межах Програми медичних гарантій;

розширює перелік надавачів соціальних послуг, що сприятиме розвитку конкуренції на ринку соціальних послуг та відповідно  підвищенню якості їх надання;

дозволяє системно врегулювати надання соціальних послуг та взаємодію фахівців соціальної і медичної галузей, щоб відповідати на індивідуальні потреби всіх громадян, які отримали інвалідність, і потребують догляду та підтримки.

За інформаційним повідомленням Урядового порталу