Що робити роботодавцю через воєнний стан?

Законом України « Про правовий режим воєнного стану» (ст. 8) встановлено, що на час воєнного стану може бути запроваджено трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану.

Вони будуть виконувати роботи, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб.

Через загрозу життя працівники не можуть доїхати до роботи. У такому випадку можна встановити дистанційний варіант роботи, а у разі неможливості – простій. Також можна відправити працівників у відпустки або надати їм відпустку без збереження зарплати на час карантину це можна зробити у строк до 31 березня включно.

Дистанційна робота

Якщо працівники не можуть доїхати на роботу, але можуть виконувати свою роботу дистанційно можна перевести їх на дистанційну роботу. Поки триває карантин (до 31 березня включно), щоб дозволити працівникам працювати дистанційно, достатньо наказу. Це передбачено ч. 11 ст. 60-2 КЗпП. В наказі також треба вказати контактні номери телефонів відділу кадрів та керівників у разі виникнення екстреної ситуації.

Ознайомити працівників з наказом можна через е-почту.

Простій

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Для працівників, які не можуть працювати дистанційно, оголосіть простій.

Відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігаються середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

Відпустки

Якщо працівники не можуть працювати дистанційно, але не хочуть втрачати зарплати, їм можна оформити щорічні або соціальні відпустки. Також можна запропонувати працівникам відпустки без збереження зарплати. На час карантину термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін не обмежується 15 календарними днями. Цю відпустку можна оформити до 31 березня.

Відсутній зв’язок з працівником

Якщо не можна зв‘язатись з працівником, який не прийшов на роботу, через відсутність зв’язку або інші причини, — табелюйте відсутність кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»).

Мобілізація

Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Тобто, видається наказ про увільнення працівника від роботи на час проходження ним служби із збереженням середнього заробітку. Запис до трудової книжки не вноситься.